БІЗНЕС Королі чорної ікри: чому промисловий вилов риби – це ще не бізнес

Понад тонну чорної ікри буде отримано цього року на українських осетрових фермах. На перший погляд, цифра здається не такою вже великою, але п'ять років тому у нас практично не було такої «білої», легальної, вирощеної в умовах аквакультури продукції. І незважаючи на те, що осетрові — аборигени наших вод, великі господарства, які займаються розведенням цих риб, можна перерахувати на пальцях.

Один із найуспішніших «царських» рибгоспів розташований неподалік Києва, в місті Українка. Тут підприємці Максим Мостовий та Сергій Мєшков роблять гроші з «води». Орієнтовна вартість їхнього товару: 100 г ікри - $100, продуктивність ферми - сотні кілограмів. У планах — нарощувати експорт до США та Європи.

Realist поговорив з Максимом про те, з чого походить успіх їхнього підприємства, у що може вилитися браконьєрство на наших річках і скільки «капає» підприємцям на таких рибних фермах:

Максим Мостовий

Я не вибирав цей бізнес

На місці цього господарства ми хотіли збудувати офіси (ферма осетрових — не єдиний наш бізнес). Але тут у 70-х було збудовано рибгосп, тут вивчали, чи можна вирощувати форель у таких умовах, у такому каналі. До нульових від рибколгоспу залишалося кілька садків із осітрятами. Ми їх «підхопили», почали докуповувати корм, і риба почали рости. У результаті її стало стільки, що треба було щось робити з нею. Ось і робимо.

Цього року відправили першу партію ікри до Америки

Наша перевага – ціна. Але є ще й безліч інших суб'єктивних чинників, наприклад, там покупцеві важливо, що ікра не американська, а з місць, де осетр – аборигенна риба. Загалом навколо цього бізнесу багато забобонів, люди вірять у казки про те, що ікру роблять із нафти, що найкраща — білужа. Чому вона най-най? Вчені говорять про інше, а космонавти брали до космосу ікру стерляді.

Це тільки здається, що якщо у пацанів чорна ікра, то їхнє життя вдалося

Ось, уяви, у тебе є 10 млн, і ти думаєш, куди їх вкласти так, щоб найближчі 10-20 років жити добре: «Так, наркотики, проституція не підходять. Енергетика сонячна – чиста. Чудово. Я наставлю панелі і через 6 років їх окуплю». Тепер подивимося не осетрових. Купив на 10 млн малюків, але з них лише половина самочок. І сім років вони лише ростуть. Потім осетр захотів - віддав ікру, захотів - ще кілька років почекав. І ось у тебе нарешті є ікра. Успіх? Ні, треба створювати торгову марку, займатися цехами, треба відповідати харчовим стандартам, влізти в ринок та розібратися, хто купує цю ікру. Цю електрику споживають абсолютно всі, а ікра субкультура.

Але за аквакультурою – майбутнє

У всьому світі в магазинах шість риб із десяти — вирощені. Промисловий лов - це такий вчорашній день, Господи. Ось, дивись, я маю шість рибальських човнів, але я не знаю, з чим мій рибалка повернеться на берег. Все залежить від того, є шторм чи ні, тверезий він чи ні, порвалася мережа чи вона ціла. Ти хочеш замовити у мене рибу, а скільки її сьогодні рибалки спіймають – 400 чи 100 кг? А тепер глянь на «аквакультурну» рибу. Треба дві тонни — стільки тобі її привезуть. При цьому вона буде калібрована, не побита мережею. І плюс — покупець точно знатиме, чим вона харчувалася, з якої екологічної зони «припливла».

Треба забороняти промисловий лов

Я, наприклад, не можу врахувати, скільки наловили мої рибалки. Сертифікат походження – чудово, це працює у всьому світі. Рибний патруль – добре. Половина браконьєрів покинула свої сіті, вони його бояться. Але як проконтролювати кожного? У мене стоїть відеокамера на пункті, я можу на кожен човен GPS поставити. Але що заважає рибалці сховати частину улову? Він склав рибу в садок, прив'язав до нього пластикову пляшку та притопив. Вночі зібрав, притяг на берег, обробив, склав у холодильник, а потім роздає ринками. А що роблять із малоцінною «бур'яною» рибою? Вона потрапляє до мережі, але продати її неможливо. Тож виловили – убили.

Україна не пропаде, якщо не буде судака із Дніпра

Хочеш риби – заплати тому, хто її виростив. Я не говорю про повну заборону, можна залишити вудки. Хочеш рибалити - бери спінінг, а на мережу лови у себе в ставку. Нагодуй рибу спочатку, вирости, а потім став мережі. Так, я розумію, що залишити стільки людей без роботи — непопулярний крок. Але вони від риболовлі заробляють 5 тис. грн. на місяць, і при цьому працюють не в найкомфортніших умовах. Була б можливість — обрали іншу спеціальність. Не можна ловити. Ну не можна. Двадцять років ми рибу знищували і до цього сімдесят років займалися цим. Осетр - аборигенна риба. То чому ж ми її вирощуємо? Скільки ми вже втратили? У мене є передплата журналу про рибальство з 60-го року. Там пишуть, що водилося у Дніпрі, дають поради рибалкам. Наприклад, скільки треба коптити сало, щоб минь на нього клював. Розумієш? Де ти зараз миня знайдеш ...

Промислова ловля — це не бізнес в Україні

Я знаю, скільки там заробляють рибалки. Я їжджу з директорами рибгоспів на конференції, я з ними знайомий, я бачу, в якому взутті вони ходять