Бізнес цензор про нашу діяльність

Бізнес цензор про нашу діяльність

Один грам – один долар. Саме стільки коштує ікра осетрів, вирощених на Київщині. Бізнес-Цензор розпитав власників осетрового господарства OSETR про виробництво чорної ікри.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як в Україні працює найбільший виробник чорної ікри 01

За 40 км від Києва, у місті-супутнику Українка знаходиться велике підприємство з вирощування риб осетрових порід та виробництва чорної ікри.

Підприємство розташоване біля Трипільської ТЕС, що входить до державної генерації "Центренерго", на водозабірному каналі, який використовує станція.

Делікатес реалізується у торгових мережах, ресторанах та магазинах безмитної торгівлі Duty Free під торговою маркою OSETR. 100-грамова баночка ікри в одній із столичних мереж коштує 2500 грн.

Осетрове господарство належить двом партнерам – Максиму Мостовому та Сергію Мєшкову, які виросли в Українці. На підприємстві працює 30 людей.

Як кажуть партнери, виробництво ікри – "довгий бізнес". Давати осетрову ікру починають на 7-10 році життя. Кожна самка може дати до 25% ікри від своєї ваги, але стандарт – це 10% від загальної ваги щорічно. Деякі види дають ікру раз на два роки.

На фермі OSETR риб не розрізають, а доять, зробивши кожній перед цим УЗД. Процес "доїння" починається з осені і триває до лютого.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як в Україні працює найбільший виробник чорної ікри 02

За словами партнерів, за рік осетрове господарство дає до тонни чорної ікри. Це 10% від річного споживання Україною делікатесу.

Фінансові показники свого бізнесу не розкривають комерсанти.

"Час зараз такий, що страшно розповідати щось", - каже Максим Мостовий.

За грубими підрахунками - 1 грам їхньої ікри в магазинах коштує $1 - річний оборот OSETR від продажу ікри може становити до $1 млн.

На питання, як часто виробники чорної ікри їдять один із найдорожчих делікатесів, партнери відповідають: "Чаще за інших, але не так часто, як хотілося б. Кожну партію дегустуємо. Якщо відкриєш банку, то її треба доїсти".

Окрім осетрових та продажу ікри Мостової та Мішків займаються продажем піску, промисловим виловом риби у Дніпрі та вирощуванням зернових на орендованих 200 га в Обухівському районі.

З бізнесменами ми зустрілися в їхньому офісі, вікна якого виходять на Трипільську ТЕС та канал, де підростають осетри.

"Раніше тут був місцевий рибгосп, який мій батько очолював з 1975 року. Тут на каналі ТЕС історично було форелеве господарство. Скрізь у Радянському Союзі біля таких станцій створювалися рибні господарства, оскільки є хороша течія, вода взимку рідко замерзає. Форель любить кисень, любить холодну воду, тому в радянські часи були свердловини, які підкачували холодну артезіанську воду в канал. Електрика була дармова. . Воно виділилося в окремий кооператив. Я його вже у третіх або четвертих осіб придбав.

З того часу, як Мостовий та Мєшков придбали рибгосп, минуло 15 років. З форелі переорієнтувалися на осетрові види риб. Для цієї риби на каналі був найкращий температурний режим. Господарство зажило новим життям.

"Фахівці вже тут були хороші - молода пара студентів, які навчалися в аграрному університеті. Вони практикувалися на основі цього господарства, і потім залишилися працювати. Дуже талановиті іхтіологи. Хлопці інкубували ікру, підростили мальків. Тут були стерлядь, російська та сибірська осетри. А через 5 років вони нам сказали, що у нас найбільше поголів'я осетрової риби в Україні", - каже Мостовий.

За словами засновників рибгосподарства, ікру на фермі виробляють уже років десять, але як бренд існують десь років зо три.

"Отримали всі ліцензії. Цех працює за європейськими стандартами якості. Ми відповідаємо стандартам НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points – система гарантування якості харчових продуктів)", – каже Мостовий.

Спочатку бізнесмени вирішили, що головні їхні клієнти – ресторани. Направили своїх людей, які їздили та пропонували закладам ікру. Виявилося, що зовсім небагато ресторанів готують страви із чорної ікри.

"Тоді на нас добре зіграв час. Податкова почала "щемити" ресторани з приводу того, де вони роблять закупівлі. А чорну ікру легально на ринку України практично купити було неможливо. Це було 4 роки тому. І вони стали у нас купувати трохи- Трохи, щоб легалізувати себе. Потім багато хто перейшов з бессарабської ікри (ікра з Бессарабського ринку столиці) На нашу свіжість. Ікри – це мережеві магазини. Ресторани купують мало.

Сьогодні на OSETR ікру отримують від стерляді, сибірського та російського осетра. Крім того, у господарстві підростає стадо стерл

отрути Альбінос. Цей вид риб даватиме чорну ікру із золотим відливом. Загалом поголів'я риб становить приблизно 50 тис. штук. На рік вдається збирати до тонни чорної ікри.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як в Україні працює найбільший виробник чорної ікри 03

"Але ми ростемо, розвиваємося, - каже Мостовий. - 85% споживає Україна, а решта йде на експорт. Цього року ми зробили пробний експорт до Америки. Вони там добре споживають ікру".

"Але поки що у нас не вистачає обсягу, щоб серйозно заходити на ринок США. Для цього потрібно мати хоча б 5-10 тонн ікри на рік. Нормальні європейські контракти починаються з 500 кг або з однієї тонни", - пояснює Мєшков.

Про своїх конкурентів бізнесмени говорять неохоче. Розповідають лише, що під виглядом офіційної ікри на фермах, які не в змозі фізично виготовити великі обсяги ікри, насправді під виглядом офіційного продукту продають контрабанду.

"Контрабанда йде з Іспанії та Росії. Вона може бути звідусіль. З Чорного та Азовського морів може бути. Це браконьєрство. Ця риба занесена до Червоної книги. Її взагалі ловити не можна, можна тільки вирощувати", - каже Сергій Мєшков.

За його словами, за рік Україна з'їдає 10 тонн чорної ікри. Із цього обсягу лише 20% – офіційний продукт.

Ми іноді купуємо ікру на продуктових ринках, пробуємо, аналізуємо. Ще жодного разу не бачили, щоб ікра, яку ми купували в неофіційних місцях, була абсолютно чистою. Часто в ній знаходиться стафілокок золотистий, кишкова паличка. Неможливо сюди завести контрабандну ікру, зберігаючи температурний режим", - пояснює Мєшков.

Паралельно бізнесмени займаються продажем м'яса осетра.

"Доля самців осетрових – бути з'їденими. Ми не реалізуємо м'ясо через мережі, воно розходиться серед друзів та знайомих. Буває, до нас приїжджають православні монастирі. – каже Мєшков. – Розділяємо самців та самок на рік третій-четвертий. Це риба невелика, тому великих обсягів м'яса особливо немає. Плюс, культура споживання м'яса осетрових в Україні є низька.

"Дорадо або форель треба ростити 200-250 днів, а осетра - 3 роки. Форель 250 днів можна годувати по суті чим завгодно. Хто дивитиметься потім на її печінку? А щоб осетр прожив 20 років, він повинен бути здоровим, годувати його треба смачно, за раціоном. Кожна самка може давати ікру протягом двох десятків років.

Корми для риб закуповуються в Європі, оскільки в Україні немає заводів з їхнього виробництва.

"Купуємо датський корм. Його виробляють на основі рибного борошна, а рибне борошно – це імпорт. Розвиток аквакультури в Україні розпочнеться лише тоді, коли європейський виробник корму збудує тут завод", - розмірковує Мостовий.

За грубими підрахунками бізнесменів імпортний корм становить приблизно 50% собівартості готового товару. Загалом собівартість виробництва одного кілограма чорної ікри партнери оцінюють близько 400-500 доларів.

"Собівартість європейського осетра – дешевше, ніж у нас. Чому? Дивіться – поляк нічого не платить державі за воду, отримує корм на 30% дешевше, кредит у нього – 2%. А у нас? У Європі такий бізнес страхують, а у нас ні. Це довгий бізнес: гроші вкладаєш 15 років поспіль і тільки потім відчуваєш початок повернення.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як в Україні працює найбільший виробник чорної ікри 04

Максим Мостовий / Фото: landlord.ua

"Ми хворіємо на те, чим країна хворіє"

Про чиновників бізнесмени говорять загальними фразами.

"Ми не просимо ні в кого допомоги, аби не заважали. В осетровому бізнесі нам не заважають. Про Держрибагентство ми нічого поганого сказати не можемо. У нас із ними повне порозуміння. Якщо нам треба якісь декларації чи ще щось, то це швидко відбувається. Зараз державна бюрократія нас розуміє.

"З керівництвом ТЕС нам також вдалося домовитися. ТЕС використовує канал. Ми їм не заважаємо, навпаки допомагаємо – стежимо за порядком. Цей канал – стратегічний для енергетичного підприємства і ми його за великим рахунком охороняємо – каже Мостовий. – Адже будь-який водолаз може закласти бомбу під ТЕС, через цей канал Легко його охороняла ВОХР (воєнізована охорона служби позавідомчої охорони). ми ведемо на них облік. Є камера, яка фотографує їхнє обличчя, файлик лежить і по датах розписує, що він тут був.

"А якщо загалом, то ми хворіємо на те, чим країна хворіє. Це дорогі гроші, бюрократизм, корупція. Наша мрія – щоб нам не заважали. Хочеться порядку та законності. Щоб правила для всіх однакові були", - додає Мєшков.

Як відрізнити якісну ікру від неякісної?

Бізнесмени кажуть, що на око визначити якісну чорну ікру від неякісної – складно.

"Якщо бути дуже пильнуйте

льним, то ви можете відрізнити фарбовану ікру від осетрової. Але якщо взяти ікру, приготовлену якісно десь у човні, у відрі, професіоналом з великим стажем та ікру, приготовлену у мене в цеху, то просто ви її не відрізните, без додаткових досліджень. Моя рекомендація проста – купуйте ікру там, де відповідають за її стандарти. За стандартами ікра зберігається рік, але за фактом може бути довшим. Процес її приготування – сіль та трішки консерванту, – радить Мостовий. – Хоча на ринках сьогодні вся ікра – підробка. Раніше росіяни були представлені "Російський ікорний дім", але їх видавила українська свідомість. Потім імпорт ікри із Росії потрапив під санкції. Для нас це добре”.

"У майбутньому хочемо запровадити деякі інші сорти риби і, безумовно, збільшити обсяги. Думаю, що можемо збільшити виробництво до 5 тонн ікри. Хочемо також на зовнішні ринки вийти. Тим більше, що зараз кордони все відкриваються", - каже Мєшков.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як в Україні працює найбільший виробник чорної ікри 05

Фото: landlord.ua

Супермаркет піску

Мєшков та Мостовий паралельно займаються й іншим бізнесом. Їм належить невеликий порт у селі Трипілля (біля Українки), де перевалюється пісок, щебінь та інші вантажі.

"Хоч порт - це гучне слово, скоріше це майданчик з причалами. У майбутньому, думаю, що це буде хороший і цікавий проект. Сьогодні ми як "супермаркет піску". У нас стоять відеокамери, ваги, чеки. Податкова раніше за мене знає, що Машина піску продана, тому що податкова вже має звіт з wi-fi. Машина не може просто так вийти з території.

У майбутньому партнери хочуть звести на місці перевалки піску повноцінний промисловий річковий порт. Говорять, що пісок – це вчорашній день. Бачать у цьому велику перспективу, оскільки Київ на даний момент не має порту.

"У Трипіллі унікальна ситуація – це єдине місце в Україні, де є дніпровський фарватер та дорога національного значення. Тож там має бути порт. Там треба перевалювати контейнери, велику техніку, щось масштабне. І зерно ми тут можемо збирати, цілком. У Києві ж порту немає. А зараз його немає", - каже Мостовий.

Сьогодні біля київського порту будується житловий комплекс "Рибальський", тож навряд чи в майбутньому там перевалюватимуть вантажі. Плюс висота Гаванського мосту не дозволить кораблям вільно проходити до порту. Джерело: https://biz.censor.net.ua/r3027965

Як і з чим їсти чорну ікру?
Чорна ікра — це багате джерело білка, вітамінів (A, E, D, B12), а також мінералів, таких як магній, фосфор, залізо та кальцій. Вона містить корисні омега-3 жирні кислоти, які підтримують ...
Як розпізнати справжню чорну ікру: корисні поради для покупців
Чорна ікра – делікатес, який вважається символом розкоші та багатства. Її висока вартість пояснюється як складністю виробництва, так і обмеженістю ресурсів: справжню чорну ікру добувають з риби осетрових порід, які ...

Відбувається перехід
на сторінку оплати